Ads 468x60px

понедельник, 8 апреля 2013 г.

Коротка історія УГХТУ

Коротка історія Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет»
15 травня 1930 р.
Академік Писаржевский 
Лев Володимирович 
(1874-1938 рр.)
На базі Дніпропетровського гірничого інституту було засновано Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут. Ініціаторами створення інституту були академік Л.В. Писаржевський, професори О.І. Бродський та П.Т. Рубін. Першим директором інституту став П.Т. Сторожук. Інститут складався з двох факультетів: технологічного та основної хімічної промисловості.

Будівля учбового корпусу в 1930-ті роки
 Вищий навчальний заклад в умовах індустріалізації готував фахівців-технологів для хімічної промисловості Півдня України. У 1931 р. відбувся перший випуск фахівців.

1932 – 1937 рр.
Під керівництвом Б.Т. Бєлокопитова в інституті відкриваються нові спеціальності та здійснюються перші важливі наукові відкриття. Утворено механічний факультет.

1934 р.
Професор Бродський 
Олександр Ілліч 
(1895-1969 рр.)
На кафедрі фізичної хімії під керівництвом професора О.І. Бродського вперше у вітчизняній науці було отримано важкий ізотоп водню, що закріпило за інститутом славу потужного наукового закладу країни.

1937 – 1941 рр.
Під керівництвом М.І. Савіна завершується будівництво головного корпусу, зростають студентський контингент та професорсько-викладацький склад. В інституті працюють два факультети (технологічний та механічний), 19 кафедр.

Професорсько-викладацький склад ДХТІ в кінці 30-х років
1941 р.

ДХТІ евакуюється у м. Кемерово, де під керівництвом М.І. Карасика для потреб фронту виробляє пляшки із запалювальною сумішшю. Після об’єднання в евакуації з Рубежанським хіміко-технологічним інститутом, ДХТІ став єдиним вищим навчальним закладом хімічного профілю в Україні.

Травень 1944 р.
Інститут повернувся з евакуації у м. Дніпропетровськ, студенти і викладачі розпочали відбудову зруйнованих під час війни будівель ВНЗ.

1939 рік, лабораторія якісного аналізу
1944 – 1945 рр.
Розпочався перший повоєнний навчальний рік, на перший курс було зараховано 100 студентів. Інститут вдруге очолив доцент М.І. Савін.

Професор Лошкарьов Михайло
Олександрович (1913-1986 рр.)
1950 р.
Відбудовано головний корпус інституту.

1950 – 1972 рр.
ДХТІ очолював професор М.О. Лошкарьов, основоположник наукової школи гальванохімії. В інституті виникають нові кафедри і факультети. На початку 60-х років почала працювати “Школа юного хіміка”, а у 1971 р. відкривається підготовче відділення (очолила доцент І.Н. Рубан), на якому навчається робітнича і сільська молодь. У ці роки були споруджені: спортивний табір “Дубовий гай”, навчальні корпуси (військової кафедри, електрохімії, перехідна будівля між корпусами) та гуртожитки № 3, 4.
За вагомий внесок у розвиток науки професор М.О. Лошкарьов був удостоєний звання члена-кореспондента АН УРСР, а професори В.В. Товаров і Г.А. Фомічов стали лауреатами Державної премії СРСР.


1953 р.
Професор Баранов 
Олексій Васильович
Утворено два нових факультети: технології органічних речовин (першим деканом стала доцент О.С. Фоменко) і технології неорганічних речовин (його засновником був професор О.В. Баранов).

1954 р.
Відкриті факультет технології силікатів (деканом став професор Г.Г. Бєляєв) і заочне відділення для працюючої молоді, яке у 1958 р. було перетворене у заочний факультет (очолив доцент М.І. Шенбор).

1964 р.
Виникає новий факультет – технології високомолекулярних сполук, який відокремився від факультету технології органічних речовин (першим деканом стала доцент О.С. Фоменко).

1972 – 1984 рр.
Професор Пархоменко 
Володимир Дмитрович
Інститутом керував д.т.н., професор В.Д. Пархоменко, засновник школи плазмохімії. Розширюються напрямки діяльності й наукової роботи ДХТІ, утворюються галузеві науково-дослідні лабораторії. Створюється Музей історії хіміко-технологічного інституту, збудовані корпуси механічного факультету та нових гуртожитків (№ 5, 6).

1978 р.
За великі досягнення у розвитку наукової хімічної освіти Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

1984 – 1998 рр.
Професор Білий 
Яків Іванович
ВНЗ очолював д.т.н., професор Я.І. Білий. У 1993 р. ДХТІ отримав статус університету і став Українським державним хіміко-технологічним університетом. У 1994 р. в університеті було утворено: Науково-дослідний інститут гальванохімії (директор – д.х.н., професор Ф.Й. Данилов) та Науково-дослідний інститут біотехнології (очолив к.х.н., доцент О.П. Кулик). У цей період збудований навчальний корпус факультету технології органічних речовин та спортивний комплекс на Набережній Перемоги.

Керівництво ДХТІ з ветеранами (1985 р.)
1995 р.
Виникає економічний факультет, який здійснює підготовку фахівців-економістів для хімічних підприємств (від часу його створення факультет очолює к.т.н., доцент Б.А. Кіор).

1995 р.
Виникає економічний факультет, який здійснює підготовку фахівців-економістів для хімічних підприємств (від часу його створення факультет очолює к.т.н., доцент Б.А. Кіор).
 1995 р.
Виникає економічний факультет, який здійснює підготовку фахівців-економістів для хімічних підприємств (від часу його створення факультет очолює к.т.н., доцент Б.А. Кіор).
1995 р.

Виникає економічний факультет, який здійснює підготовку фахівців-економістів для хімічних підприємств (від часу його створення факультет очолює к.т.н., доцент Б.А. Кіор).


З 1998 р.

Професор Бурмістр 
Михайло Васильович
Університет очолює д.х.н., професор М.В. Бурмістр. У новому статусі з 1999 р. почала роботу “Школа хіміка” УДХТУ. У вересні 2002 р. на базі університету було створено Хіміко-екологічний ліцей. У 2004 р. до складу УДХТУ увійшов Дніпродзержинський індустріальний технікум. Для забезпечення навчального процесу був утворений видавничо-поліграфічний комплекс. Активізується наукова і науково-технічна діяльність, постійно зростають об’єми госпдоговорів і грантів міжнародних фондів. Розширюється міжнародне співробітництво: підписано низку угод з іноземними установами про обмін студентами, стажування фахівців та аспірантів.

Сьогодні університет – це 8 навчальних корпусів з сучасно обладнаними аудиторіями та лабораторіями, 5 гуртожитків на 2600 місць, спортивний комплекс – один з найкращих в Україні, спортивно-оздоровчий табір “Дубовий гай”, санаторій-профілакторій.


 Ковальова Наталія Анатоліївна,
к. іст. н., доцент, завідувач кафедри історії та українознавства ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет»



Подписывайтесь на страницу проекта «Легенды Хим-теха»!

0 коммент.:

Отправить комментарий